Методичка









На допомогу класному керівнику





До70-ї річниці визволення міста Кривого Рогу від фашистських загарбників
Методичні рекомендації
щодо підготовки та
проведення заходів приурочених 70-й річниці визволення міста Кривого Рогу від
фашистських загарбників

 З
метою більш ширшого ознайомлення підростаючого покоління з героїчними
сторінками визвольної боротьби під час Великої Вітчизняної війни,
патріотичного виховання учнів, виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної
війни, учасників бойових дій, активізації учнівської молоді до пошукової
роботи військово-патріотичної тематики, формування національної
самосвідомості та історичної пам'яті та виконання листа Міністерства освіти і
науки України від 26.07. 2013 № 1/9-515 «Про відзначення 70-річчя визволення
південно-східної частини України від фашистських окупантів у Великій
Вітчизняній війні» рекомендуємо організувати проведення у лютому 2014 року в
загальноосвітніх навчальних закладах нашого міста уроків мужності.
 22 лютого 2014 року громада  нашого
міста буде відзначати 70-ту річницю визволення Кривого Рогу від фашистських
загарбників. Для підготовки уроків мужності надаємо історичну довідку та
методичні рекомендації для класних керівників, вчителів історії.

1. Велика Вiтчизняна вiйна - це бiль
нашого народу. В кожнiй родинi є свiй герой. Тому вивчення теми бажано
якомога ближче донести до кожного учня. При цьому необхiдно повнiше
використовувати мiсцевий матерiал. Один з найбiльш ефективних прийомiв -
лекцiя у шкiльних музеях бойової i трудової слави.  Проводити такі уроки
можуть і  групи найбiльш пiдготовлених учнiв. Саме тому у побудовi
матерiалу спочатку викладено найбiльш головнi події, що стосуються усього
мiста в цiлому, а потiм подано додатковi матерiали, якi можна використовувати
пiд час підготовки таких уроків мужності.
Початок війни
2. 22 червня 1941 року гiтлерiвська
Нiмеччина напала на СРСР.  Жителi Кривого Рога, як i всi радянськi люди,
з болем сприйняли цю звiстку. Тисячi гiрникiв та металургiв подавали заяви
про відправку на фронт добровольцями. В мiстi почалося формування народного
ополчення, винищувальних батальйонiв. На заводах виготовлялася й
ремонтувалася бойова технiка. З наближенням фронту було органiзовано
евакуювання на схiд технiки, матерiалiв та iнших коштовностей. Тисячi криворiжцiв
вирушили на нове мiсце для того, щоб там вiдбудувати заводи. Майже 20 тисяч
мешканцiв Кривого Рога вступили до лав народного ополчення. Навкруги мiста
зводилися лiнiї оборони, де працювали в основному жiнки й пiдлiтки. Його
оточували протитанковi рви, траншеї та iншi фронтовi споруди.
Нiмецько-фашистсъка авiацiя дуже часто здiйснювала нальоти на Криворiжжя, що
приводило до загибелi мирних жителiв. Над Кривим Рогом йшли запеклi повiтрянi
бої. В однiй з ескадрилiй винищувачiв почав службу молодий лейтенант Олексiй
Маресьєв.
Для того, щоб запобігти бомбардуванню
«Криворiжсталi», робітники одягли домни у металеві кожухи, перевели їх на
тихий режим роботи. Навіть за таких тяжких умов металурги намагалися виконати
замовлення фронту. Взагалі Кривий Рiг займав особливе мiсце у планах
фашистської Німеччини. В кінці червня на «Криворіжсталі» почалося евакуювання
обладнання. Його вивозили на площадку Новотагiльсъкого металургiйного заводу.
Потiм з мiста був відправлений ешелон з робiтниками та їх сім’ями.  Вночi
8 серпня 1941 року нарком чорної металургiї СРСР вiддав наказ про зупинку
заводу. На повному ходу три доменнi печi були вiдключенi вiд повітряних
агрегатiв. Розплавлений чавун, який був на той час у домнах, затвердів. Саме
це не дозволило фашистам скористатися домнами. Однак, пiсля визволення
Кривого Рога в однiй з домен його довелося пiдривати динамiтом, але завод був
вiдбудований досить швидко.
14 серпня 1941 року в Кривий Рiг
вдерлися фашисти. Вони відразу ж приступили до органiзацiї місцевої влади -
міської управи, полiцiї, бiржi праці, жандармерiї.
Фашистська окупація 
3. Взимку 1941—1942 рокiв мiська управа
i полiцiя з надзвичайною жорстокiстю виконували наказ гiтлерiвського
командування про конфiскацiю у населення теплих речей для потреб фашистської
армii. Вони ж зганяли криворiжцiв на будову концентрацiйних таборiв та iнших
споруд. Багато жителiв насильно вiдправлено у Німеччину. За неповними даними
за 31 місяць окупації на чужину було вивезено 2187 чоловік.  Фашисти
розстріляли 7239 мирних жителів.  Усі шахти та рудники фашисти
намагалися відбудувати, але це не вдавалося.
Почалися масовi розстрiли мирного
населення, насамперед євреїв. Пiд загрозою зброї євреїв виганяли iз сiл, де
вони жили разом з українцями, і розстрiлювали у степу. Якщо ж у селi жили тiльки
євреї, то їх усiх убивали на мiсцi. У часи Великої Вiтчизняної вiйни у
Кривому Розi було декiлька таборiв вiйськовополонених. Один з них
розташовувався на територiї так званого вiйськового мiстечка. У 1942 роцi до
цього табору фашисти привезли велику групу полонених севастопольських
морякiв. Навiть полонених севастопольцiв нiмцi боялися. Їх повели на
розстрiл, прикувавши один до одного довжелезним залiзним ланцюгом. Коли
приречених шикували, декiлька фашистiв, якi проходили уздовж шеренги, були
раптом втягнутi моряками до гурту. Всi спроби звiльнити їх виявилися марними.
Тодi оскаженiлi кати пiдняли шалену стрiлянину. Але й тодi севастопольцi не
вiдпустили захоплених ворогiв. Так і лягли вони у криворiзьку землю разом.
Другий концентрацiйний табiр за номером
338 був розташований у Центрально-Мiському районi. Ешелони з
вiйськовополоненими прибували на станцiю Кривий Рiг-Захiдний. Табiр оточили
чотирма рядами колючого дроту з вiсьмома кулеметними вишками, з собаками на
ланцюгах, нiчним освiтленням вiд прожекторiв. Крiзь ворота табору пройшло
щонайменше 40 тисяч в’язнiв. Табiрнi блоки комплектувалися за фахом
полонених. Наприклад, у п’ятому блоцi мешкали тiльки будiвельники, у третьому
— гiрники та металурги. Так було легше формувати ешелони до Нiмеччини і використовувати
полонених для поточних потреб у самому Кривому Розi. Крiм блокiв, у таборi
була ще й внутрiшня в’язниця. Тут тримали  полiтпрацiвникiв ї євреїв.
Терор фашистiв проти мирного населення
пiд час окупації не мав меж. Так, влiтку 1942 року загарбники заарештували
150 жителiв Кривого Рога, котрi не бажали працювати на вiдбудовi шахт. Це
були гiрники та члени їх сiмей. Всiх заарештованих розстрiляли, щоб примусити
криворiжцiв працювати. Окупанти влаштовували масові облави i вiдправляли
захоплених у концтабори. На шахті № 5 рудника iменi Іллiча весь шурф глибиною
20 метрiв i такого ж дiаметра був заповнений тiлами знищених криворіжцiв. За
неповними даними в перiод окупації тiльки на Криворiжжi гiтлерiвцi вбили,
замучили та вкинули у шурфи 7239 чоловiк.
Антифашистське підпілля
4. Згiдно з деякими даними, пiд час
окупацiї у Кривому Розi дiяло 14 пiдпiльних групп, два партизанских загони.
Одна з груп була створена на руднику iменi Дзержинського. Керував нею
гiрничий інженер В. С. Сингирцов. Підпільники розповсюджували iнформацiю про
становище на фронті, органiзовували виробничий саботаж, рятували криворiжцiв
вiд нiмецъкої неволi. А в останнi дні окупації саме ця група врятувала життя
600 гiрникам, які переховувалися в шахтi від відправки  до Німеччини.
 На цьому ж руднику протягом цілого року дiяла група комсомольцiв та
молоді «Дзержинець» на чолі з Іваном Демиденком. Багато хто з підпільників
загинув у нерiвній боротьбi.  Активну боротьбу вела підпільна
органiзація Соцміста i Довгинцевого під керівництвом молодого вчителя Юрiя
Козаченка. Вона нараховувала майже 40 чоловік. У 1942 році провокатор видав
групу і 15 патріотів було схоплено і закатовано. 
Активно діяли на Криворіжжі й партизани.
Так, у дніпровських плавнях в районі Карачунів діяв загін на чолі з колишнiм
журналістом Г. М. Рибалкою, Б. Г. Шангіним, колишнім комсомольським
активiстом Криворіжжя
 А. Г. Федоровим. У районі рудника
«Інгулець» діяв партизанський загiн під керівництвом Г. М. Сєднєва. Багато
жителів селища Інгулець врятував партизанський лiкар С. С. Жовтоног.
 Він допомагав людям уникнути фашистської каторги, видаючи довідки про
тяжкі хвороби. Загинув партизанський лікар, не дочекавшись декількох
 місяців до повного визволення міста. Багато синів та дочок Криворiжжя
були нагороджені орденами й медалями. 27  із них стали Героями
Радянського Союзу.


Визволення міста від фашистських
загарбників
5.Тяжкi бої за визволення Криворіжжя
вiдбувалися в два етапи. Перший розпочався у жовтнi 1943 року, коли вiйська
37-ї армiї пiд керiвництвом генерал-лейтенанта М. М. Шарохiна i гвардiйцi 5
-ї танкової армiї генерал - лейтенанта П. О. Ротмiстрова вийшли на пiдступи
до Кривого Рога. Окремi танковi пiдрозділи з десантом піхоти 23 жовтня прорвалися
до мiста. Однак, через те, що ворогу вдалося вiдрiзати їх вiд основних сил,
вони змушенi були з боями відійти. Про напруження боїв у цi днi говорять такi
факти. Проти наступаючих радянських вiйськ фашисти зосередили 100
бомбардувальникiв, якi робили по 750-850 бойових вильотiв щодня. Звiльнити
Криворiжжя пiд час жовтневого наступу не вдалося, але результати цих боїв
вражали. Було знищено 6 фашистських дивiзiй, 750 танкiв та самохiдних гармат,
бiльше 800 гармат i мiнометiв, вбито або поранено 112,5 тисячi солдат i
офiцерiв противника. Гiтлерiвцi намагалися будь-що втримати Кривбас, якому
надавалося особливе значення.
У сiчнi 1944 року з
Криворiзько-Нiкопольської операції почався другий етап визволення Криворiжжя.
Головний удар наносив 3-й український фронт. 17 лютого вiйська стали
наближатися до мiста. 46-а армiя вибивала фашистiв з пiвденного сходу, 37-а
наступала з пiвнiчного сходу. Наступати доводилося в дуже важких умовах.
Глибина оборони ворога дорiвнювала п’яти кілометрам. Усе, що можна було
пристосувати до вогневих точок, було перетворено на фортецi. Крiм того,
заважали ще бездорiжжя й густi снiгопади. Технiка не могла рухатися по таких
шляхах, а люди йшли. Не вистачало патронiв i снарядiв, тому для постачання
фронту використовувалися лiтаки, з яких знiмали все озброєння для
максимального полегшення. Багатоденнi бої точилися за Зелене мiсто, територію
металургiйного заводу та Соцмiсто.  У самому Соцмiсті бої тривали
протягом п’яти годин. В результаті запеклих боїв були звiльненi станцiї
Радушна, Мишурин Рiг, коксохімзавод. Дуже важко було  на лiнiї
Олександрiвка  - Златоустiвка.
У визволеннi Кривого Рога брали участь
також 37-а стрiлецька дивiзiя i 8-а гвардiйська армiя генерала В. І. Чуйкова,
героя Сталiнграда. Саме цi вiйська звiльняли пiвнiчну групу рудникiв. Пiд час
боїв за селище Iнгулець гiтлерiвцi нанесли контрудар у фланг радянським
вiйськам. Проти ворога виступив артилерiйський дивiзiон капiтана В. В.
Іванова. Декiлька разiв фашисти намагалися знищити дивiзiон, направляючи на
нього велику кiлъкiсть танкiв i пiхоти. Але радянськi воїни не залишили свої
позицiї i всi загинули. Це сталося за три днi до визволення Кривого Рога. Пiд
час боїв за Криворiжжя були повнiстю знищенi 22 дивiзiї, бригади, полки та
окремi батальйони противника. Багато з’єднань радянських вiйськ були
удостоєні почесного найменування Криворiзьких. 22 лютого 1944 року в Москвi
на честь визволення мiста вiдбувся салют 22 артилерiйськими залпами.


Додаткові матеріали:  Шляхами
доблесті  і слави
Наприкiнцi вересня 1943 року вiйська Степового
фронту, згодом перейменованого у 2-й Украiнський, з боями форсували Днiпро на
пiвденний захiд вiд Криворiжжя i захопили плацдарм у районi села Мишурин Рiг.
До 14 жовтня вони вели бої, щоб
закрiпитися на плацдармi та розширити його. 15 жовтня розпочався наступ у
напрямку Кiровограда й Кривого Рога. У напрямку П’ятихатки—Кривий Рiг
наступали танкiсти П. О. Ротмiстрова та 37-а загальновiйськова армiя. 19
жовтня було звiльнено П’ятихатки, а ще через п’ять днiв села Ганнiвку,
Лозуватку, Веселi Терни, Колачевський та Олександрiвський рудники. 29 жовтня
1943 року проти вiйськ 2 i 3-го Українських фронтiв противник кинув у бiй пiд
Кривим Рогом 800 танкiв i самоходок. Сюди перекидалися танковi частини з
Бельгії, Франції та Пiвнiчної Африки. З цих бойових машин навiть не встигли
зняти старий камуфляж та перефарбувати їх. 
У результатi тривалих боїв 30 сiчня 1944
року фронт проходив по таких населених
пунктах:Іскрiвка-Недайвода-Новоiванiвка-Олексіївка- Колачевське. Розпочалася
операцiя по визволенню Кривого Рога i Нiкополя.
Гiтлерiвцi зiбрали тут 20 дивiзiй, у
тому числi 3 танковi. 17 лютого почалися бої безпосередньо за Кривий Рiг, 21
лютого радянськi вiйська звiльнили Катеринiвку та Довгинцеве. Наступного дня
о 6 годинi 30 хвилин ранку була визволена станцiя Мудрьона. Близько полудня
були звiльненi рудники iменi Артема, Карнаватка та пiвнiчно - захiдна околиця
Кривого Рога. Особливо жорстокi бої точилися в районi Сухої та Дубової балок,
рудникiв iменi Фрунзе та iменi К. Лiбкнехта. Тiлъки пiзно увечерi 22 лютого
противника було вибито i звiдси.
*  *  *
Пiд час оборони Кривого Рога у 1941 роцi
з повiтря його прикривав 296-й авiацiйний полк 66-ї авiадивiзiї пiд
командуванням капiтана П. І. Баранова. Вiн воював у взаємодiї з 131-м
винищувальним авiаполком протиповiтряної оборони пiд командуванням капiтана
В. І. Давидова. Обидва полки завдавали ударiв по танкових військах фон
Клейста.
У 296-му винищувальному полку, який мав
на озброєннi лiтаки І-16, служив молодший лейтенант Олексiй Маресьєв. Його
полк базувався на пiвденному заходi Кривого Рога. Одного разу до аеродрому
прорвалися фашистськi танки. Льотчики не розгубились, пiдняли у  повітря
свої машини, розбомбили танкову колону i без втрат повернулися на аеродром
безпосередньо у Кривий Рiг.
* * *
Нiмецький вiйськовий iсторик генерал
Курт Тiппелькiрх писав у своїх мемуарах, що поразка фашистських вiйськ бiля
Кривого Рога та Нiкополя за своїми масштабами була схожа на катастрофу, яку
зазнала фашистська армiя пiд Корсунь-Шевченкiвським.
* * *
У боях за мiсто брали участь два
штрафних батальйони. Рядовими там служили колишнi офiцери - вiд молодшого
лейтенанта до пiдполковника включно. Вони ще на початку вiйни потрапили в
оточення. Билися цi батальйони на найважчих дiлянках. Один з них визволяв,
наприклад, станцiю Червона. Фашисти панiчно боялися штрафникiв, якi бачили їх
звiрства у 1941—1943 роках i люто ненавидiли ворога.
* * *
353-я Днiпродзержинська Червонопрапорна
дивiзiя наступала на Кривий Рiг з боку Софiївки та визволяла Соцмiсто. 22
лютого 1944 року дивiзiя наступала Пушкiнською вулищею. В цей день на
колишньому головному будинку гiрничорудного iнституту вперше над Кривим Рогом
затрiпотiв червоний прапор, який пiдняв розвiдник Мукашкалiєв.
* * *
21 лютого 1944 року загiн пiд
командуванням пiдполковника А. М. Шурупова вiдбив у ворога греблю КРЕС,
врятувавши її вiд руйнування, а навколишнi селища - вiд затоплення.
* * *
На позицiї 523-го полку пiд час боїв за
визволення Кривого Рога фашисти одночасно кинули велику кiлькiсть танкiв та
бомбардувальникiв. Дмитро Ананченко цiною свого життя врятував багатьох
бойових товаришiв. Ворожий танк сунув прямо на пораненого Дмитра, але той мов
прирiс до землi. Коли ж танк наблизився, хлопець звiвся на колiна й кинув пiд
нього протитанкову мiну-фугас. Пролунав величезної сили вибух, вiд якого
здригнулася земля: в серединi танка вiд детонацiї вибухнули снаряди. Так
загинув на Криворiжжi житомирянин Дмитро Ананченко.
* * *
Пiд час визволення Кривого Рога, коли
радянські вiйська вели бої за рудник Колачевського (нинi рудник iменi  Ленiна),
пiхотi дуже дошкуляв кулеметний вогонь з фашистських дзотiв. Крiм того, нiмцi
значно посилили тут оборону завдяки артилерiї. Батарея пiд командуванням
старшого лейтенанта Андрiя Медведєва знищила всi дзоти вогнем з прямої
наводки.
* * *
23 жовтня 1943 року на пiдступах до
рудника iменi Р. Люксембург Олександр Кiров, який служив у 188-й
Нижньоднiпровськiй Червонопрапорнiй дивiзiї, кинувся на амбразуру
фашистського дзоту i цiною свого життя врятував десятки однополчан.
* * *
У тi ж днi у районi села Вечiрнiй Кут 35
бiйцiв 188-ї Нижньоднiпровської Червонопрапорної дивiзiї вистояли проти 39
ворожих танкiв.
* * *
У жовтнi 1943 року вiдбувся танковий
рейд до Кривого Рога. Історiя його така. У вереснi передовий загiн 23-го
гвардiйського танкового корпусу, яким командував Герой Радянського Союзу
генерал-лейтенант Ю. Г. Пушкiн, з ходу увiрвався в Лихiвку. Наступ
безпосередньо на Кривий Рiг здiйснювали частини 28-го танкового полку цього ж
корпусу. Артилеристи вогнем пiдтримували танковi частини. Втiм, противник
чинив шалений опiр. На те був спецiальний наказ Гiтлера, котрий обiцяв
незлiченнi кари тим, хто залишить Кривий Рiг. Радянськi артилеристи вiдкрили
шлях до мiста танкiстам першого батальйону, якi, увiрвавшись у Соцмiсто, вели
наступ у напрямку на Центральний ринок. Саме тут був наймiцнiший вузол опору
ворога. Танки 28-го полку опинилися в районi Змички. Безпосередньо в мiстi
бої вели екiпажi у складi О. Г. Мiхрєєва, Г. О. Романенка, В. О. Бiлобросова
та М.М. Козлова. Танкiсти знищили багато протитанкових гармат. Командир
танкового корпусу Ю. Г. Пушкiн став першим вiйськовим комендантом Кривого
Рога.
* * *
Ще точилися запеклi бої за центр мiста,
а вже почалися вiдбудовчi роботи на Ленiнському i Першотравневому рудниках.

Перший Герой Радянського Союзу з Криворiжжя
Василь Васильович Кайнаш народився у
1911 роцi у Довгинцевому. Закiнчивши у 1925 роцi криворiзьку школу, поступив
до залiзничного ФЗУ. Потiм навчався у Качинському вiйськовому повiтряному
училищі, став льотчиком. У 1936 роцi брав участь у першотравневому
повiтряному парадi в Москвi. Лiтав вiн тодi на чотирьохмоторному лiтаку ТБ-З.
Незадовго до вiйни з Фiнляндiєю набув спецiальнiсть полiтпрацiвника. У боях з
бiлофiннами старший полiтрук В. В. Кайнаш був комiсаром ескадрильї швидкiсних
бомбардувальникiв. Загинув у березнi 1940 року, посмертно удостоєний звання
Героя Радянського Союзу.
* * *
Фашисти пiд час тимчасової окупацiї
завдали великої шкоди мiському зв’язку i транспорту. Із 211 кiлометрiв лiнiй
зв’язку були повнiстю знищенi 139. Був лiквiдований автомобiльний та гужовий
транспорт

* * *
За подвиги на фронтах Великої
Вiтчизняної вiйни багато жителiв Кривого Рога було нагороджено орденами і
медалями. 20 криворожан стали Героями Радянського Союзу,  9 стали
повними кавалерами орденів солдатської Слави. Далеко за межами мiста вiдомi
iмена двiчi Героїв Радянського Союзу льотчиків Д. Б. Глинки та В. І. Михлика.
Д. Б. Глинка почав війну у січні 1942 року та завершив її в Дрездені,
здіснивши більше 300 бойових вильотів та знищивши до 50 ворожих літаків. Наш
земляк В. І. Михлик став одним із славетних льотчиків штурмової авіації,
вмілим організатором повітряного бою с винищувачами противника. Здійснивши
188 бойових вильотів, він знищив більше 50 ворожих танків, 200 автомашин, 150
вагонів з бойовим вантажем та іншою військовою технікою.























Криворізька
спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 118

                                                                                        





ВИКОРИСТАННЯ
ІКТ
 ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВНА
УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
 У КЛАСАХ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ



Модернізація
української школи відбувається досить стрімко і непросто,  але разом з тим планомірно.  Адже доводиться відмовлятися від усталених
стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і
методи. Однією із найважливіших реформ у освіті 
став перехід  до  профільної освіти старшої школи. Теоретичні
умови успішного функціонування профільної школи виявлені і записані окремим
розділом в Концепції профільної освіти. 
Аналіз практичного досвіду впровадження профільного навчання підтверджує
важливість указаних у Концепції умов та додає інші.  Торкаючись питань профільного навчання,  найчастіше мають на увазі,  наприклад, 
викладання математики у профільному фізико-математичному класі.  І майже зовсім не йдеться про викладання непрофільних
предметів, наприклад, математики у класі гуманітарному, викладання математики у
спеціалізованій школі з поглибленим вивченням української філології, в якій я
працюю. А цей пласт роботи вчителя також чималий,  і в ньому є свої проблеми,  розв’язувати які також необхідно.  Тому, спробую,  спираючись на власний досвід, проаналізувати
ті труднощі,  з якими я зіткнулася при викладанні
основного програмового матеріалу з математики у класі філологічного профілю та
особливостями роботи з розвитку творчих здібностей гуманітаріїв, а також
висловити власні думки з приводу шляхів їх подолання.
Зараз
вже не викликає заперечення думка про те, що математику у класах різного
профілю потрібно викладати по-різному. 
«Зміст одного й того ж предмету повинен бути різним в класах різного
профілю», – підкреслює В. Гузєєв , В. Григоренко наголошує, що викладання потрібно
вести за принципом «різному профілю – різну математику», але з обов’язковим компонентом
–  доведенням ,  С. 
Жолков вважає, що потрібно обрати такий стиль викладання математики
гуманітаріям, щоб цей предмет виявився для них цікавим і важливим (бо носитиме
не професійно-математичний,  а
загальнозначущий характер),  корисним у подальшій
діяльності спеціаліста гуманітарних професій. Саме через необхідність викладати
по-різному виникає ряд інших запитань: що мати на увазі під різним
викладанням  (інший зміст шкільної
математики для гуманітаріїв,  інший
рівень строгості,  інший стиль викладання
або щось інше); як оцінювати знання учнів гуманітарних класів, як мотивувати школярів
до вивчення непрофільних дисциплін; як розвивати творчість учнів-гуманітаріїв
на уроках математики тощо.
В наші
дні стала актуальною проблема творчості і вона стала настільки важливою, що по
праву вважається проблемою століття.
Гуманітарії – це діти,
які вже мають особливі  творчі задатки
і   для того, щоб розвивати творчу особистість у
процесі навчання математики,  необхідно
виділити  такі основні властивості
творчої особистості:




ВЛАСТИВОСТІ
ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Але творчі
здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення
необхідний «двигун», який запустив би в роботу механізм мислення, тобто
необхідні бажання і воля, потрібна «мотиваційна основа».
Найбільші
труднощі,  з якими я зіткнулася при роботі
з учнями  у класах з поглибленим
вивченням філології, у класах філологічного профілю:
*     
дуже мала кількість
годин,  яка не відповідає змісту
навчання;  у зв’язку з цим –  необхідність жертвувати або строгістю
доведень,  або якістю знань, або чимось
іншим;
*     
відсутність методичної
літератури з питань викладання математики в гуманітарному класі;
*     
учні гуманітарних
класів недостатньо вмотивовані до вивчення математики;
*     
учні несвідомо обирають
профіль навчання,  і після закінчення
гуманітарного класу обирають технічні ВНЗ;
*     
психофізіологічні
особливості учнів гуманітаріїв такі,  які
уповільнюють і утруднюють вивчення математики. 
Найбільшу
проблему,  на мою думку,  становить саме необхідність врахування
психофізіологічних особливостей учнів профільних гуманітарних класів. По-перше,
особливості учнів-гуманітаріїв у більшості своїй протилежні особливостям
вчителя-математика.  Так,  гуманітаріїв характеризують найчастіше
так:  «Мрійники з яскравими фантазіями і уявою.  У своїй поведінці схильні покладатися на
інтуїцію,  більше довірятися
почуттю,  ніж свідомості.  Властиві бурхливі емоційні реакції, невміння
тримати себе в руках. Артистичні. М’які до себе і всіх навколо себе.  Відкриті. 
Екстраверти.  Нетерплячі».  Я б ще охарактеризувала їх як  «правопівкулевих осіб з усіма наслідками». Математиків
же характеризують розвинене логічне мислення, просторова уява,  уміння абстрагуватися,  уважність, 
терплячість,  рішучість, працелюбність,  акуратність. Така невідповідність
особистісних якостей учнів-гуманітаріїв і вчителя-математика додає труднощів
учителеві.  Подолання цих труднощів активізувало
мої  можливості, як  особистості педагога, бо мені для того,  щоб зробити урок цікавим для учнів,  доводиться де в чому  «переборювати»  себе. 
Наводжу гуманітарно-математичні містки, що  вимагає від мене особливого рівня розвитку
ерудиції, бажання зацікавити учнів, здатності до творчості. Дуже рідко
зустрінеш математика і поета в одній особі, хоча багато хто з класиків
математики вважав інакше.  Кожному відоме
висловлення К. Вейєрштрасса про те¸ що 
«неможливо бути математиком,  не
будучи одночасно поетом в душі». А саме таке поєднання, на мою думку,  було б дуже доцільним у рамках розв’язання
розглянутої проблеми.  Як показує
досвід,  існують  певні підходи до вирішення цієї проблеми.
*     
По-перше, для зняття
внутрішнього психологічного  бар'єру
дитини,  викликаного страхом і
неприйняттям математичного матеріалу, необхідно 
підносити новий матеріал так, щоб в учнів  склалося враження,  що все це вони вже раніше знали, а відчуття
новизни виникло через те, що більш менш звичні (знайомі) речі (питання)
розглядаються  під новим кутом, з нових
позицій і з новими, але сповна ясними цілями.
*     
По-друге, потрібно
показувати, що кожне нове поняття, що вводиться, зустрічалося в ході викладання
матеріалу  (це дозволяє встановити
зв'язок між  раніше пройденими темами
або  між учбовими    предметами, що сприяє кращому засвоєнню
матеріалу).
*     
По-третє, велику
частину міркувань, малюнків, схем, графіків і так далі  потрібно 
відтворювати спільно з учнями.
*     
По-четверте, з метою
емоційного «розвантаження» учнів  на
уроках  математики потрібно давати
невеликі історичні відомості про математиків, 
видатних учених теперішнього часу і минулого, цікаві  математичні задачі в історії і знайдені
способи їх рішення і взагалі  цікаві  факти з життя, пов'язані з математикою.
*     
По-п'яте, необхідно
використовувати  принцип «від простого до
складного»,   який  показує, як може змінюватися пошук вирішення
простих завдань в  нових умовах,
наприклад, спочатку розглянути розвʼязання задачі на площині,  а потім розглянути розвʼязання в просторі.
*     
По-шосте, показати
важливість і необхідність роботи з математичними  термінами, формулюваннями, визначеннями і
поняттями. Разом з  учнями на прикладі
простого об'єкту детально 
обговорити,  чим відрізняється    опис цього об'єкту від його  формулювання і підкреслити цю різницю.
Великим
помічником у вирішенні проблем, при викладанні математики у класах
філологічного профілю, мені служать ІКТ.






По-перше, вирішила я для себе, на уроках
математики у філологічних класах, буде доречним 
використовувати вислови великих письменників, як епіграфи до уроку чи до
його етапів.

Іноді
заздалегідь пропоную учням самим підібрати епіграфи до етапів уроку. Учні не
обмежувались висловами тільки видатних письменників, тим більше, що сучасний
учень –друг Інтернетресурсів. Наприклад, до такої форми роботи, як математичний
диктант, учні 11 класу запропонували вислів Піфагора «Хоч слова «так» чи «ні» короткі,
все ж вони вимагають серйозних роздумів»,
до етапу уроку формування
практичних вмінь і навичок учні підібрали афоризм Аристотеля -  «Корінь навчання гіркий, але плоди його
солодкі»,
а на підсумок уроку та до домашнього завдання - «Як
крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так і людина стає вченою
частим учінням»
(Дістервег).






             


Деякі
учні назбирали скарби цитат, афоризмів та оформили у вигляді збірок: «Розсипи
перлів», «Про математику - поетично», «Мозаїка афоризмів», «Математика – музика
розуму», інші.










Для
розширення кругозору дітей, часто роблю в зміст уроків вкраплення у вигляді
біографічних повідомлень про 
письменників та  інших видатних
постатей. Все це супроводжую зображенням на екран портрета, дат народження та
інших фактів життя.







      

Наприклад,
при вивченні логарифмів в 11-му класі розвиткові творчих здібностей учнів та їх
мотивації може сприяти розгляд історичних зауважень про число е.
В ході короткого екскурсу можна формулювати питання і завдання для учнів, на
основі яких ними будуть виконані невеликі творчі роботи, створено слайди, компʼютерні
презентації у програмі Power Point.
Число

(Пригадайте,
де ви зустрічалися з символом lim? Що він означає? Спробуйте сформулювати
означення числа е словами. Як ви
думаєте, з чим пов'язана багатокрапка після останньої написаної цифри? Чи можна
отримати останню цифру цього числа? Яке ще  число, що має таку ж властивість, ви знаєте? З
чим пов'язано його значення?)
з'явилося порівняно
недавно. Його інколи називають "неперовим числом" на честь
винахідника логарифмів шотландського математика Джона Непера (1550-1617).

якою ще наукою пов'язано ім'я Джона Непера? Підготуйте повідомлення про діяльність
цього математика.)
Проте ця назва
необгрунтована, оскільки немає твердих підстав для ствердження, що Непер мав
про число е чітку уяву. Вперше
позначення "е" ввів Леонард
Ейлер (1707-1783).
(Де
ще ви зустрічалися з ім'ям Леонарда Ейлера? Чому цей французький математик
похований в  Санкт-Петербурзі? Де? З
іменами яких видатних особистостей пов'язано місце його поховання? Підготуйте
повідомлення про його життя і творчість).
Він також обчислив
точні 23 десяткові знаки цього числа, використавши представлення числа е у
вигляді нескінченого  числового ряду:


(Що
означає символ n!? отримане Данилом
Бернуллі (1700-1782)).
(Підготуйте
повідомлення про творчість цього математика. Яких ще математиків з цим
прізвищем ви знаєте? Розкажіть про сім'ю Бернуллі).
У 1873 році Ерміт (хто це такий? розкажіть про нього) довів
трансцендентність числа е.  (Що означає термін «трансцендентне число»?
Яке ще число володіє цією властивістю?)
Якщо  в процесі виконання творчих робіт учні
зіткнуться з потребою розглянути історичні зауваження про число, то доцільно
присвятити цьому деякий час для створення повнішої історичної картини. Про
кожного вченого-математика, що зустрічається в тексті  доцільно підготувати коротке повідомлення: у
який час і в якій країні він жив, в якій області математики діяв і так далі.
Можливі питання, які доцільно обговорити в процесі розповіді, виділені у запропонованих
текстах курсивом. Відмітимо, що
взагалі історичні екскурси в класах гуманітарного профілю, особливо в класах з
поглибленим вивченням літератури, дуже корисні. У класах з поглибленим
вивченням мов особливу увагу слід приділити лінгвістичним аспектам - питанням
походження і розвитку математичних термінів.
Розвиткові
творчості учнів сприяють завдання, за правильними відповідями яких необхідно
скласти закодований вислів.
Алгебра, 11
клас. Основи комбінаторики.
Розв’язати завдання, запропоновані
кожній групі і скласти слово а потім разом увесь вислів.  
 
І група                                                                                             ІІ група
№ п/п
Завдання
Відповіді
Букви
1




2




3




4




5




Обчислити
№ п/п
Завдання
Відповіді
Букви
1




2




3




4




5




 
Ключ                                                                                         Ключ                                          
100
120
28
720


ю
л
ю
л
б


7
56
21
35
н
д
і
у
р
№ п/п
Завдання
Відповіді
Букви
1




2




3




4




5




ІІІ група  Обчислити                                                                                  
IV група
№ п/п
Завдання
Відповіді
Букви
1




2




3




4




5










264


16
153


е
м
ю,
з
л

Ключ                                                                                                             
 Ключ
5
9
12
1000
21
о
н
б
,
е




V група
Обчислити
№ п/п
Завдання
Відповіді
Букви
1




2




3




4




5




Ключ
18
27
п3- п
16
11
!
д
л
е
ю
Складаємо слова у вислів: Люблю рідну землю, небо, людей!

Однією з улюблених
форм проведення деяких етапів  уроку є
розгадування тематичних кросвордів, що несе у собі великі можливості для
розвитку творчих здібностей дитини, тренування пам'яті. На уроках кросворди
доцільні задля перевірки ерудиції учнів та кращого засвоєння ними фактичного
матеріалу. Логічні завдання кросвордів підбираються згідно вікових і
психологічних особливостей учнів. Цікавою особливістю кросвордів може бути
закодоване слово, навколо якого можна створити обговорення, зробити короткий
екскурс та інше, за задумом учителя, відповідно до мети та теми уроку.
Тематичні кросворди можна використовувати як у  фронтальній, так і в індивідуальній роботі з
учнями
. І знову на
допомогу приходять компʼютерні програми, а саме Р
ower Point, Excel.



 



Питання
кросворду





1

м













2



о

















л













4



о















5

д










6






ц

















і










1.      Першу
букву якого слова нагадує знак інтеграла? (
Summa
- сума)
2.      Хто із
відомих математиків-фізиків розглянув фізичний зміст інтеграла? (Ньютон)
3.      Хто із
відомих математиків розглянув математичний зміст інтеграла? (Лейбніц)
4.      Як
називається трапеція, площу якої ми знаходимо за допомогою визначеного
інтеграла? (Криволінійна)
5.      Як
називається функція, яка стоїть під  знаком інтегралу? (Підінтегральна)
6.      Як
називається множник
dx в
підінтегральному виразі? (Диференціал)
7.    
Як називається операція обернена до
операції диференціювання? (Інтегрування
)




 «Математика - наука для
очей, а не для вух»
                                                                              
 К.Ф. Гаус,
Математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ
може розвивати творчі здібності учнів та активізувати всі види навчальної
діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього
завдання, самостійна робота,
перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота.
  Використання
різних форм ІКТ оживляє урок, та найбільш простою із них є презентація, коли
комп’ютер виконує роль і дошки, і підручника, і дидактичного посібника.  Використання цієї форми дає  ряд переваг:
1.      Забезпечує учневі індивідуальний  режим роботи.
2.      Надає більше можливості оформлення інформації:
використання кольорової гамми при оформленні слайдів, різного роду шрифтів і,
звичайно, ефекти анімації.
3.      Оптимізує роботу вчителя при підготовці уроку
(організація уроків, які потребують використання великої кількості дидактичного
матеріалу-ілюстрацій, схем, діаграм, історичного матеріалу, міжпредметних
зв’язків, тощо), при проведенні контролю знань (використання різних видів
контролю і перевірки знань-завдання на співвідношення, знайти помилку,
продовжити речення, тести, тощо)
4.      В будь-який момент можна повернутися назад,
особливо при вивченні нового матеріалу.
5.      Використання на різних  уроках (при вивченні нового матеріалу,
закріпленні вивченого, на уроках систематизації знань).
6.      Проведення усного рахунку ( можливість оперативно демонструвати
завдання і коректувати результати їх виконання)
7.      Проведення фізкультхвилинок з музичним супроводом.
8.      Проведення  рефлексії.




    


 Комп’ютерні презентації, виконані
в різних програмних середовищах, органічно вписуються в будь-який урок,
ефективно допомагають учителю за мінімальний час самостійно виготовити
мультимедійний посібник до уроку, що унаочнює навчальний матеріал, дає можливість
провести математичний диктант і його перевірку, продемонструвати способи
розв’язання завдань тощо. Причому достатньо одного лише комп’ютера та проектора
для використання презентацій на уроці математики.
У  вчителя 
з’явилася можливість за допомогою сучасних комп’ютерних технологій
удосконалювати навчально-виховний процес.
Використання
комп’ютерних програм на уроках математики розвиває інтерес до вивчення
предмета, підвищує ефективність їхньої самостійної роботи, індивідуалізації
процесу навчання шляхом: покращення наочності навчання, сприяння формуванню
абстрактних уявлень про математичні моделі, поглиблення самостійності вивчення
курсу, створення комфортних умов проведення різних форм контролю знань, що
допомагає в розробці індивідуальних заходів для корекції знань учнів у межах
досягнення визначених цілей навчання.
Комп’ютер
допомагає розвивати розумові здібності: швидкість мислення, пам’ять, уміння
переключати увагу. Використання комп’ютерних технологій: комп’ютерних
презентацій, комп’ютерного тестування. Програмні засоби використовуються у
трьох напрямах: ілюстративному, схематичному та інтерактивному. Схематичний
метод дозволяє скористатися можливостями комп’ютерних програм для побудови
структурно – логічних схем та опорних конспектів. Після комп’ютерної обробки
опорні конспекти стають більш наочними, цікавими. Цьому допомагає прикладна
програма Power Point. Мультимедійні засоби навчання допомагають посилити
мотивацію навчання, урізноманітнити форми подання інформації, посилити
співтворчість учителя та учня на уроці, розширити самостійність учня.
Та
попри все  при
підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це
УРОК, а значить необхідно складати план уроку виходячи з його цілей, при
відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних
принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого
підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки
доповнює його.
Досить
продуктивною діяльністю, щодо розвитку творчих здібностей учнів гуманітарних
класів, вважаю проектну технологію навчання. Вона
 стимулює пізнавальну діяльність дітей,
передбачає 
розвиток
пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої 
знання,
умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиває критичне мислення. «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це
мені треба, і де і як я можу ці знання застосувати» - ось основна теза
сучасного 
розуміння методу
проектів. Застосовуючи комп'ютерні технології, як засіб виконання проекту,
розширюються можливості творчої самореалізації учня, розвиваються його 
здібності, тому що йому
доводиться працювати з 
інформацією, необхідної для
розкриття теми проекту, і з інформацією, необхідної для практичної реалізації
проекту за допомогою тих чи інших програмних засобів. Представляючи результати 
роботи,
діти вчаться формулювати свої думки, виділяти найбільш суттєві моменти,
відстоювати свою точку зору, спираючись на переконливі аргументи, приймати і
оцінювати критику.

















 
Забезпечуючи
розумну відповідність між теорією і практикою, між знаннями і вміннями, проектна технологія
створює умови для організації ефективної навчальної
діяльності учнів. Участь у виконанні завдань проекту – це  не просто дослідження математичного факту, а
цілий  творчий процес який для
гуманітаріїв є природнім, а саме: підготовка комп’ютерних презентацій,
складання кросвордів, випуск математичної газети, коли можна відчути себе
справжніми редакторами газети, психологами, тощо.






     








        







Основне
завдання  вчителя - організувати процес
навчання так, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями проходило в умовах
розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них
таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування,
узагальнення, порівняння тощо. Учнів необхідно вчити самостійно працювати,
висловлювати і перевіряти гіпотези, вміти робити узагальнення досліджуваних
фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях.

Враховуючи, що розв’язування задач є основним видом учбової діяльності при навчанні,
  школярів гуманітарним складом розуму
необхідно учити  долати труднощі, з якими
вони стикаються в процесі розв’язування  задач.
Тому запропоную декілька  методів, що
дозволяють здолати ці  труднощі.
Розв’язування
задачі слід починати із складання переліку явищ,  про 
які йде мова в завданні, її елементів, понять,  формул і закономірностей,  тобто представити її зміст в наочному
вигляді. Звідси витікає ідея 
використовувати понятійний кластер, як допоміжний засіб  рішення задачі.
(Довідка: Кластерний
аналіз (англ. cluster analysis) — завдання розбиття заданої вибірки об'єктів
(ситуацій) на підмножини, звані кластерами, так, щоб кожен кластер складався зі
схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися. Завдання
кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу
завдань навчання без учителя.) Складання кластера  – це ефективний метод, який заставляє  гармонійно працювати  ліву і праву півкулі головного мозку,
забезпечує  комплексне протікання
розумових процесів, результатом чого є 
актуалізація знань учня довкола ключового елементу завдання. Понятійний  кластер допомагає висвітлити приховані
елементи завдання,  а логіка і
досвід  дозволяють знайти потрібні
звʼязки і оформити їх у вигляді розвʼязку.
 Наступний метод  – «редукція завдання». (Довідка: Редукція (лат. reductio — зведення, зведення, приведення
назад) — логічний прийом перетворення яких-небудь даних до зручнішого з
якої-небудь точки зору вигляду; зведення складного до простішого, доступнішого
для аналізу або розвʼязання). Він особливо 
ефективний при  розвʼязуванні складних
задач. Його суть полягає  в спрощенні
умови завдання,  зведенні її до відомої
задачі (або типових задач), розвʼязання якої учневі  відоме або не викликає труднощів.  Редукція завдання  – це творчий  процес. Потрібно побачити в різних варіантах
зміни умови задачі і  уміти  співвіднести їх з найбільш «важкими»
елементами задачі. Повторне  занурення в
умову складної задачі, в її аналіз відбувається вже в  актуалізованому полі  інформації, необхідної для розв’язання.
Творчу
діяльність учнів не обмежую лише оволодінням нового. Робота буде творчою, коли
в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові задачі і самостійно
розв'язуються за допомогою отриманих знань. Для цього використовую незвичайні
творчі вправи до уроків математики та до позаурочних занять.
(Розвʼязання
задачі з Грецької  антології різними
способами. Робота учня 10-го класу Кацка Олександра.)








           














Щоб розвивати творчі здібності учнів,
забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.
Зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них, допомагає
мені  впровадження  в практику своєї роботи нестандартних уроків
із застосуванням ІКТ:
·                    
Урок – ділова гра;
·                    
Урок – КВК;
·                    
Урок – подорож;
·                    
Урок – рольова гра;
·                    
Урок – змагання;
·                    
Урок – наукове дослідження.
Важливість
ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість помріяти,
проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних
уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з математики.
Буденність
шкільного навчання математиці урізноманітнюю інтегрованими, бінарними уроками.
Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів
учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати математичні
поняття, досягти цілісності знань.
Уроки
урізноманітнюю різними формами роботи, які учні сприймають із задоволенням,
наприклад:
*     
Пошук нових способів розв'язування задач.
Складання своїх задач, їх розв'язування. 
Доцільно пропонувати
учням розв'язувати задачі не по діях, а за допомогою виразів, користуватися
властивостями додавання під час розв'язування рівнянь, складати й розв'язувати
свої задачі. Адже загальновідомо, що самостійно придумана і розв'язана задача
запам'ятовується краще і надовго.






   






*     
Написання «математичних» творів. Пропонувати учням
написати казку, вірш, байку, сценку на математичну тему. Написані твори діти із
задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навички дослідницької
діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що,
зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.
*     
Математичні диктанти складає найчастіше
вчитель, але можна запропонувати скласти їх учням. Це творча робота. Можна
поєднувати новий і раніше вивчений матеріал, але ускладнений. Такий вид роботи
розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу,
активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.


                

*     
Залік за домашнім завданням. Учням пропонується
стільки задач чи прикладів, скільки учнів у класі (за змістом є задачі прості,
середньої складності, складені). Термін виконання завдання - від одного-двох
тижнів до місяця. Оцінюється творчий підхід до розв'язування, кількість
способів розв'язування однієї задачі тощо. Поступово, від уроку до уроку, у
дітей з'являється бажання не просто розв'язати задачу, а розв'язати її
«найкрасивішим» способом. Успішний пошук такого способу власне і є їх маленьким
відкриттям.
*     
Самостійне вивчення нової теми. Учням на тиждень дається
завдання: самостійно опрацювати нову тему. Після цього на уроці проводиться
аукціон «Учитель та учні». Неодноразово програвала учням особисто, тому що вони
самостійно знаходять стільки цікавого матеріалу із заданої теми, що дивуєшся
цьому, завдяки таким завданням учні вчаться самостійно працювати з додатковою
літературою. Потім слід разом підсумувати всі ті нові факти, яких немає в підручнику,
й осмислити їх. Після такої роботи учням простіше розв'язувати складні задачі:
маючи великий обсяг знань, легко розв'язати й складну задачу.
*     
Гра «Так – Ні». За
допомогою такої гри можна зацікавити дітей, активізувати їх діяльність. Ця гра
вчить пов'язувати розрізнені факти в єдине ціле, систематизувати вже наявну
інформацію, слухати і чути однокласників. Гру доцільно використовувати для
створення на уроці ситуації, що інтригує, а іноді і для організації відпочинку.
Правила гри прості: учитель загадує щось(число, прізвище великого математика,
геометричну фігуру, формулу тощо). Учні намагаються назвати задумане, ставлячи
вчителю запитання. На ці запитання вчитель відповідає тальки словами «так»,
«ні», «і так, і ні». Наприкінці обов'язково проводиться коротке обговорення:
які запитання були суттєвими і наштовхували учнів на правильну відповідь, а які
(і чому) несуттєвими? Адже треба намагатися навчити дітей виробляти стратегію
пошуку, а не зводити гру до безладного перебору запитань.
*     
Розв'язування творчих задач. Творчі задачі є
«відкритими», а отже мають багато розв'язань. Після розв'язування таких задач
пропонується контрольна відповідь. Під час розв'язування творчих задач учні
вчаться не боятися зробити помилку, тому що кожна їх відповідь - правильна. Це
дає змогу наповнити урок математики радістю від успіху й учнівськими
перемогами.
*     
Пошук цікавих математичних загадок і логічних
задач. 
Усе починається з першого уроку, на якому пропонуються учням
цікаві для даної вікової групи задачі, загадки тощо. Учні також згадують відомі
їм загадки. До наступних уроків з розгадування загадок готуються вже самі. На
уроці учні пропонують їх один одному, а найцікавіші з них беруть участь у
конкурсі загадок.
*     
Організація персональних виставок творчих робіт
учителя й учнів.
«Громадський
огляд знань». 
У рамках такого заходу відбуваються виступи дітей з власними
творчими дослідницькими роботами. Доцільно його проводити під час тематичної
атестації.
*     
Гра «Дублер починає діяти». Гра полягає у залучені
учнів до ведення уроків. Якщо враховувати, що проведення уроку вимагає від учня
відмінного знання матеріалу, то це дає дуже позитивні результати.
*     
«Інтерв'ю». Обирається учень
на роль журналіста і кілька учнів на ролі тих, у яких буде братися інтерв'ю за
запитаннями, що стосується певної теми. Такий прийом можна використати як на
етапі закріплення і повторення матеріалу, так і на етапі «відкриття» учнями
нових знань ( в цьому разі ті, хто дають інтерв'ю, та журналіст заздалегідь
готуються до нього, добираючи запитання та відповіді на них).
*     
Створення учнями власних тематичних
картотек. 
Картотеки як спеціалізовані інформаційні фонди використовуються в
найрізноманітніших галузях. Для картотек можуть використовувати різні носії
інформації (картки,диски,  зошити,
фотографії тощо). Картотеки - це основа творчості. Інформація, що зібрана й
оброблена у формі картотеки, зручна для ведення досліджень. Вона стає джерелом
нових уявлень, ідей та оригінальних трактувань.
*     
«Історична зупинка». На таких «зупинках» діти
ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок в
розвиток математики з теми, що вивчається.






   


*     
Гра «Знайди загублене». Під час такої гри учням
пропонують розв'язати задачі, де відсутні деякі числа або символи. Дітям цікаво
знаходити «загублене» і відновлювати записи. Без сумніву, у такій діяльності
також проявляється творчість.






         













        






*     
«Дидактичний театр». Періодично пропонується
учням поставити міні-спектакль, інсценівку (в тому числі і за власним
сценарієм). Така діяльність активізує учнів, стимулює до глибшого вивчення
матеріалу, прояву творчості.











































Ньютон і Лейбніц
Які натхненні Ньютон з
Лейбніцем були,
Якими барвами їх
формули заграли,
Яку могуть побачили,
коли
Зійшлись їх похідні і
інтеграли!
Зійшлись – немов
злилися два струмки
В стократ потужнішу
ріку єдину.
Їх теоремі давній
завдяки
Те, що колись долали
вчені за віки,
Тепер школяр долає за
годину.



Я дуже люблю математику
і хочу привити цю любов і своїм учням, не зважаючи на їх нахили, на
профільність класів, у яких вони навчаються, рівень знань. Намагаюсь, щоб при
вивченні математики, школярі відчули її красу. Тільки відчуття захопленості
предметом, відчуття краси предмету може спонукати дітей до творчості,
креативності, до нових знань.
Креативність пов'язана з різними аспектами людської
особистості.
Креативність – це творчі можливості людини, які проявляються у
знаходженні неочікуваних рішень, у
здатності до пошукових дій
у будь-яких сферах
діяльності.






Джерела
інформації:
1.         Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання: Наук.метод.посіб. – К.:Видавництво А.С.К..
2004.
2.          Братищенко О.Г., Використання комп’ютерних
технологій на уроках математики, Комп’ютер у школі та сім’ї, 1998. №2.
3.          Никитюк Н.В. Мультимедійні засоби на
уроках геометрії. – Київ,  2007
4.          Новиков С. П. Применение новых информационных
технологий в образовательном процессе // Педагогика. – 2003. – № 9.
5.          Технології конструювання мультимедійного
уроку. –
www.osvita.ua
6.          Віртуальна бібліотечна довідка. Об’єднана
довідкова служба бібліотек України. –
www.chl.kiev.ua
7.          Бученко І.В. Комп’ютеризація навчання –
свідчення професійної майстерності педагога. -http://ippo.org.ua
8.      Абдулаєва Н.П. Формування творчої
особистості учня у процесі позакласної роботи з математики / Н.П.Абдулаєва //
Обдарована дитина. – 2010. – № 2.
9.      Аніконова М. Активізація творчої
діяльності учнів на уроках математики / Маргарита Аніконова // Математика. –
2009. – № 23 (червень).
10.   Велдбрехт Д.О. Розвиток креативних здібностей
учнів через систему креативних вправ / Д.О.Вельдбрехт, Н.Г.Токар // Математика
в школах України. – 2007. – № 29.





Криворізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 118







ПРОБЛЕМИ 
НАСТУПНОСТІ
В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ
В ПРОЦЕСІ ПЕРЕХОДУ УЧНІВ
З ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОСНОВНОЇ









Виступ учителя математики
Бондар Н. А.

Під час вивчення шкільного
курсу математики, як і під час зведення будь-якої будівлі,
важливим є ґрунтовний, міцний фундамент, інакше,
яким би не було подальше будівництво, будівлю не спорудити стійкою. У той же
час і на міцному фундаменті можна побудувати хитку споруду. Тому
шляхи розв’язання проблем наступності між
окремими ступенями школи, в тому числі і в
шкільному курсі математики,
«двосторонні». 3 одного боку, необхідно забезпечити
досить загальний спеціальний математичний розвиток учнів у початкових класах, з іншого — учителю в 5 класі не слід відмовлятись від корисних
організаційних форм, характерних для роботи вчителя початкової школи, звичних
для дітей прийомів навчальної діяльності, спиратися на вже сформовані! знання і вміння,
запас уявлень, зрозумілих термінів і т. д. Одночасно поступово позбавлятись
«пережитків минулого» відповідно з підвищенням рівня освіти школярів, з логікою
розвитку матеріалу що вивчається, застосуванням знань і вмінь,
які є в дітей уже на новому рівні
Метою засвоєння курсу
математики 5-6 класів є систематизація знань про розвиток числа та вироблення
вмінь виконувати усно чи письмово арифметичні дії над числами, перекладати
практичні задачі на мову математики, підготовка учнів до вивчення алгебри та
геометрії.
Курс базується на
індуктивній основі із залученням елементів дедуктивних міркувань. Теоретичний
матеріал викладається на наочно-інтуїтивному рівні, математичні методи і закони
формулюються у вигляді правил.
Програмою передбачено
поглиблене вивчення натуральних чисел і нуля, що включає читання і запис
натуральних чисел, їх порівняння, виконання арифметичних дій. Учні набувають
навичок обчислень з натуральними числами, вчаться використовувати букви для
запису виразів і властивостей, складати за умовою текстової задачі нескладні
лінійні рівняння, продовжують ознайомлюватися з новими геометричними фігурами.
Відповідно до цього
програма з математики для учнів 5-6 класів включає три розділи: арифметика,
елементи алгебри, елементи геометрії. Розділ арифметики можна назвати основним,
а останні два – пропедевтичним.
Провідними ідеями
вивчення арифметики й елементів алгебри у 5-6 класах є розширення поняття
числа, формування поняття про вираз і перетворення виразів, систематичне
вивчення рівнянь і нерівностей та застосування їх для роз
в’язування задач. Поняття числа,
розвиваючись, проходить кілька етапів, що забезпечує уявлення про різні множини
чисел і зв’язки між ними.
У початкових класах
розв’язують лише такі рівняння, в яких невідоме знаходиться в одній частині
рівняння. Для його розв’язування використовують зв’язки між компонентами і
результатами дій. У середніх класах після введення від’ємних чисел і розгляду
дій рівняння розв’язують на основі властивостей рівносильних рівнянь.
Провідною ідеєю у
вивченні геометрії є розвиток уявлень учнів про геометричні форми (їх зв’язки і
властивості) і геометричні величини, формування умінь і навичок у користуванні
основними креслярськими приладами.
У курсі математики початкових класів елементи геометрії не складають окремих
розділів , вони пов’язуються з арифметичним матеріалом і з вивченням величин.
Нині чинні програми і підручники зумовлюють такий підхід під час викладання
математики в початкових класах, за якого основна увага приділяється вивченню
арифметичного матеріалу, а елементам геометрії відводиться мало часу. Ставлення
до геометричного матеріалу як до другорядного має негативні наслідки на уроках
геометрії в старших класах. Старшокласникам важко дається геометрія, вони «не
бачать» малюнка
.
Це є наслідком недостатньої пропедевтичної роботи над розвитком просторової
уяви в початкових класах.
Оскільки
процес формування просторової уяви може активно протікати лише в тісному
зв’язку з розвитком логічного мислення і мови учнів, то підручники мусять
містити систему відповідних цій меті геометричних завдань. Для цього слід
включати геометричний матеріал в курс математики початкових класів не скромними
вкрапленнями, а як повноцінну частину, здатну забезпечити розвиток просторової
уяви учнів, максимально підготувати дітей до вивчення елементів геометрії в 5-6
класах та систематичного курсу геометрії.
Проблема реалізації
принципу наступності під час вивчення геометричного матеріалу в початковій
школі багатогранна. Вона потребує
,
перш за все,
 серйозних
змін у змісті програм і підручників.
У процесі наступності між
початковою та середньою ланками освіти у викладанні математики виділяють такі
проблеми:
ü 
Цільові
проблеми;
ü 
Проблеми
змістового характеру;
ü 
Проблеми
процесуального характеру;
ü 
Проблеми
психологічного характеру.

Для вирішення цих
проблем
педагогам початкової школи
та вчителям математики, які працюватимуть у 5-х класах рекомендуємо наступне.

Цільові проблеми
Для вирішення цільових
проблем необхідно:
1)      вироблення сумісних (спільних) перспективних та
поточних  цілей педагогів початкової та
середньої освітніх ланок щодо вирішення проблеми наступності;
2)      чітке формулювання цілей уроків, які відображають
наступність у змісті математичної освіти 4-х – 5-х класів;
3)      вироблення єдиних вимог до учнів;
4)      цілепокладання доцільно здійснювати на спільному методичному
об
'єднанні вчителів початкових класів та математики.
    Для правильного визначення цілей доцільно:
- спрогнозувати кінцевий
результат з подолання проблеми наступності, після чого визначити перспективні
цілі (на 3 – 5 років);
 - визначити межу завдань, які можна вирішити
протягом навчального року щодо здійснення наміченого прогнозу;
- поставити цілі на
навчальний рік;
- здійснювати  цілепокладання на наступний рік з урахуванням
резервів, визначених у ході діяльності за минулий рік.

Проблеми змістового характеру:
Для вирішення змістових
проблем доцільно:
1)     
взаємовивчення
навчальних програм 4-го та 5-го класів вчителями 4-х – 5-х класів;
2)     
узгодження
змісту навчальних програм 4-го та 5-го класів;
3)     
визначення
можливостей системи уроків з теми щодо застосування учнями набутих знань на
практиці;
4)     
формування
змісту самостійної роботи на уроці з орієнтуванням на індивідуальні можливості
учнів;
5)     
 включення у зміст контрольних робіт логічних
задач, завдань творчого характеру;
6)     
ознайомлення
вчителів математики з видами задач, які є базовими для початкової школи;
7)     
з метою
формування точного поняття та уникнення необхідності переучування дитини у
середній ланці узгодження вимог щодо опанування геометричного матеріалу
(формування понять «кут», «відрізок», «геометрична фігура» тощо) на науковій
основі;
8)     
при плануванні роботи з навчання дітей
математики надання  переваги таким моментам:
-         
формування
техніки 
читання
текстів математичного змісту (швидкість, уважність, осмислення, розуміння, встановлення зв
'язків);
-         
формування
навичок роботи з підручником, (визначення
меж поданих тем, вміння користуватися умовними позначеннями, змістом, тощо
),
складання опорного конспекту;
-         
формування
швидкості письма на уроках математики;
-         
розвиток  математичного мовлення;
-         
виконання
перевірки розв
'язання задачі через складання обернених задач;
-         
пошук
різних способів розв
'язання задачі;
      9) визначення можливостей здійснення
випереджаючого навчання у рамках певної теми;
10)
доповнення матеріалу уроків у 4 класі математичними формулами та позначеннями,
які використовуються у курсі математики середньої ланки освіти;
11)
визначення можливостей уроків математики щодо формування ключових
компетентностей, зокрема самонавчання, самоконтролю, самооцінки;
12)
систематичне планування на уроках початкової школи діяльності  щодо вироблення в учнів необхідних навичок
роботи з інструментами для креслення; використання можливостей інших навчальних
предметів початкової ланки для формування цих навичок.

Проблеми процесуального характеру
       Для вирішення проблем у самому процесі
навчання математики доцільно:
1)                
організація
взаємовідвідування уроків вчителями 4-х – 5-х класів з метою узгодження форм,
методів, прийомів навчання, збереження наступності у використанні нових
технологій навчання; перед 
взаємовідвідуванням уроків необхідно чітко поставити ціль відвідування,
розробити схему аналізу уроку щодо ключових моментів, спостереження яких
відповідатиме поставленим цілям відвідування;
2)                
вироблення
вчителями взаємних  рекомендацій щодо
узгодження форм, методів, прийомів навчання;
3)                
широке
застосовування групових та індивідуальних форм організації навчально-виховного
процесу на уроках математики, організація роботи у парах на різних етапах уроку
та  взаємоперевірки учнями виконаних
завдань;
4)                
обов'язкове використання на уроках у 5 класі базових
технологій початкової школи, зокрема 
ігрових, інтерактивних, діяльнісного методу навчання;
5)                
навчання
вчителів прийомам розвитку логічного мислення учнів, пам
'яті, уваги, творчої уяви; з цією метою доцільно на сумісні
методичні об
'єднання запрошувати шкільного практичного психолога;
6)                
використання
різних засобів навчання, ознайомлення зі змістом різних підручників для 4-го та
5-го класів вчителями математики та початкової школи;
7)                
обов'язкове проведення на уроках фізкультхвилинок, у які
включаються  вправи для хребта, пальців,
очей, динамічних та психологічних пауз, які за змістом (за потребою)
підкоряються завданням уроку;
8)                
здійснення
перевірки домашнього завдання на кожному уроці, при цьому домашнє завдання
повинно відповідати навчальним можливостям та інтересам учня (в іншому випадку
може відбуватися зниження інтересу учня до виконання домашнього завдання та
вивчення предмета взагалі).
Хочу свій виступ закінчити словами славетного педагоги Василя
Сухомлинського: Учитель готується до хорошого уроку все життя...Така
духовна та філософська основа нашої професії 
і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба
ввібрати ціле море світла.











Немає коментарів: